9 марта (День в истории) - Тарас Шевченко

 

9 марта (День в истории) - Тарас Шевченко




Тарас Шевченко (1814)

Украинской поэт, писатель (драматург, прозаик), художник (живописец, гравер), общественный и политический деятель, фольклорист, этнограф.

Родился 9 марта 1814, умер 26 февраля 1861

203 года назад 156 лет назад

 

Сегодня празднуется 203 года со дня рождения великого украинского поэта, художника и писателя Тараса Шевченко.

Он родился 9 марта 1814 года в селе Моринцах Звенигородского уезда Киевской губернии в семье крепостного.

В 9 лет Шевченко остался без матери, а в 11 лет – остался круглым сиротой.

В 15 лет Тарас попадает в прислугу помещика Энгельгардта, который, заметив увлеченность Шевченко рисованием, решил сделать из него домашнего живописца. Для этого он отдал мальчика сначала в Виленский университет, отправил его на обучения к живописцу Василию Ширяеву.

В 1838 году у Шевченко появились влиятельные покровители, которые выкупили его из рабства. Среди его «освободителей» художник Карл Брюллов, поэты Василий Жуковский и Евгений Гребенка.

В 1840 году начался плодотворный период Шевченко: вышел «Кобзарь», были написаны одни из самых известных его произведений, среди которых «Гайдамаки», «Катерина», «Хусточка», «Наймичка».

В то же время свой художественный талант Шевченко развивал в духе критического реализма. Самым ярким его произведением считается «Катерина».

За его критические и очень реалистичные стихи и за активную деятельность в Кирилло-Мефодиевском обществе, его арестовали, а позже отправили в ссылку в Орскую крепость Оренбургской области.

При этом поэту строго запретили любую творческую деятельность – что-либо писать и рисовать.

Позже в 1855 году после смерти Николая І была оглашена амнистия заключенных, но Шевченко освободили только через два года. Его перевели в Новопетровское, где он находился до 1857 года и, где Шевченко написал несколько повестей, среди которых «Художник» и «Книгиня».

После того, как поэт вышел на свободу, он вернулся в Петербург, где активно занимался просветительской деятельностью.

Тарас Шевченко умер в возрасте 47 лет 10 марта 1861 года. Сначала он был похоронен на Смоленском кладбище в Петербурге, но через два месяца гроб был перевезен в Украину и похоронен на Чернечьей горе возле Канева, как и завещал сам поэт.


Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,
В остатню, тяжкую мінуту
За неї Господа моліть.

Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не шукайте, не питайте
Того, що немає
І на небі, а не тілько
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! волі!
Братерства братнього! Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли
Великих слов велику силу
Та й більш нічого. Кричите,
Що бог вас создав не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!

Схаменіться! будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром
Заковані люде,
Настане суд, заговорять
І Дніпро, і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших… і не буде
Кому помагати.
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступе
Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь
Своїми синами!
Умийтеся! образ божій
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тілько, щоб панувать…
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засядуть, і премудрих
Немудрі одурять!

Славних прадідів великих
Правнукі погані!
І Коллара читаєте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка,
І в слав'янофіли
Так і претесь… І всі мови
Слав'янського люду –
Всі знаєте. А своєї
Дас[т]ьбі… Колись будем
І по-своєму глаголать,

У нас Брути! і Коклекси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
Подивиться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть… та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
То й побачите, що ось що
Ваші славні Брути:

Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної України!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.

Може, чванитесь, що братство
Віру заступило,
Що Синопом, Трапезондом
Галушки варило.
Правда!.. правда, наїдались.
А вам тепер вадить.
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.
А чиєю кров'ю
Ота земля напоєна,
Що картопля родить, –
Вам байдуже. Аби добра
Була для городу!
А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!

Так от як кров свою лили
Батьки за Москву і Варшаву,
І вам, синам, передали
Свої кайдани, свою славу!

Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають
Заміс[т]ь пива праведную
Кров із ребер точать.

Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тіжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.

Отак і ви прочитай[те],
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників, кого, коли,
За що розпинали!

Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата –
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословіть дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

   

 



Создан 11 мар 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
Укоротить ссылку